З ПОСЛАННЯ СВЯТІШОГО ОТЦЯ ІВАНА-
ПАВЛА II З НАГОДИ XXI ВСЕСВІТНЬОГО ДНЯ ПОКЛИКАНЬ (1984 Р.)
Як Пастир Вселенської Церкви, не можу не відкрити Вам свого серця та не висловити переживання, яке постійно мене оживляє, про зростання покликань до священичого служіння, богопосвяченого і місійного життя у різних його формах. Це дійсно проблема життєво важлива і має фундаментальне значення, як для віруючих, так і для всього людства.
Добрий Пастир прагне постійно збільшувати своє стадо. Дійсно, є й інші вівці поза кошарою (пор. Ів 10,16). Він завжди має перед очима драматичний досвід людей усіх часів, “виснажених і пригнічених, як вівці без пастиря”, що змушує його вигукнути: “Жнива великі, а робітників мало” (Мт. 9, 36-37). Співчуття до скорботи Серця Христового повторюється з часом і глибоко торкає нас. Хто може залишатися байдужим перед великою потребою в євангелізації? Божественний Відкупитель просить усіх нас співпрацювати, щоб ніколи незабракло євангелізаторів, щоб завжди були чоловіки і жінки, рішуче налаштовані цілковито присвятити себе служінню Божому народові.