Христос приніс Себе в Жертву за мене і просить моєї жертви
РОЗКАЯВШИСЬ У ГРІХАХ, ЧИ ПОЖЕРТВУЮ СЕБЕ З ХРИСТОМ ЗА ІНШИХ?
Ти, Господи Ісусе, сказав Отцеві : «Ти не хотів ні жертв, ані приносу, але приготував єси тіло мені.» І святий апостол Павло повторює у своїх посланнях: «Тож благаю вас, брати, на милість Божу, віддати тіла ваші як жертву живу, святу, приємну Богові: богослужбу від вас розумну.»
Припавши до ніг Твоїх, Господи, кажу Тобі: Чого хотів би Ти від мене сьогодні? Що зможу принести Тобі з моєї немочі?
Щоб спокійно і з любов’ю роздумувати над цим, дозволь мені, Господи, вилити перед Тобою свої почуття, слідуючи глосу слів, написаному Твоїм посланцем, святим Петром Хризологом:
Господи, коли Павло каже: “Благаю вас милосердям Божим”, то насправді це сам Ти, Господи, через нього благаєш нас і закликаєш принести наше тіло й наше життя в угодну Тобі жертву. Але яким дивовижним чином показуєш нам Свою волю, ” благаючи” нас, немов Ти – Той, хто молить. Яке вражаюче ставлення!
Ти – Бог, який воліє, щоб Тебе любили, а не боялися, і Тобі більше до вподоби появляти Себе як Батько, ніж з’являтися як Господь.
О, диво! Бог, благає нас милостиво, щоб не довелось карати суворо.
Тому я уважно слухатиму і розглядатиму те, як Господь благає мене, показуючи, що Він приніс у жертву Своє Тіло за нас, і сказав: “Дивіться і споглядайте в Мені [Воплоченому Богові] ваше ж тіло, ваші ж члени, ваші ж нутрощі, ваші ж кості й вашу ж кров”.
І якщо ти страхаєшся перед тим, що є в Бозі власне, то не вагайся любити, споглядаючи в Ньому те, що належить твоїй власній природі [тілу].
Ви ж, що боїтеся Бога як Господа, чому, бачачи Його любов і милосердя, не звертаєтеся до Нього, як до Отця? Чи не бентежить вас безмірність Моїх Страстей, за які ви є відповідальними, чи ж не бентежить і не соромить вас це?
Не бійтеся! Подивіться на хрест, каже Ісус:
Цей хрест – не Моє жало, це – жало смерті.
Ці цвяхи, які завдають Мені біль, тільки збільшують Мою любов до вас.
Ці рани не провокують Моїх стогонів, лише заглиблюють вас все більше в Моє Серце.
Моє тіло, розпростерте на Хресті, приймає вас у велике лоно, але це не збільшує Моїх Страждань. Моя Кров не є втратою для Мене, але є заплатою за вашу ціну .
О, нечуване багатство християнського священства!
Ти, чоловіче чи жінко, якщо хочеш віддати своє тіло й пожертвувати себе, стаєш водночас священиком і жертвою. Пожертвуйся!
Християнину більш не потрібно шукати якусь жертву, для приношення Богові, поза собою: він приносить із собою і в собі те, що збирається пожертвувати Йому. Тож так, як і жертва, так і священик залишаються неушкодженими: принесена в жертву жертва продовжує жити, а священик, який її здійснює, не може її вбити.
Таємнича жертва, в якій тіло (твоє власне) є принесеним у жертву без кровопролиття!
Чоловіче, жінко, намагайтеся самі бути жертвою і священиком Божим! Не погорджуйте тим, що з любов’ю дала вам сила Божа…”.
Святий Петро Хризолог, Проповідь.